Чорнобиль…

Біда розчинилася в ароматі квітучих садів, у воді сільських криниць, пожовтила верхівки вічнозелених сосен. Та хіба тільки в них? Ця трагедія увійшла в усі хроніки людства. А що вже говорити про Україну?! Це незагоєна рана для сотень грядущих поколінь.
На урок-реквієм «Пам’ять з полиновим присмаком болю» в Дністрівській гімназії-філії зібралися учні 2-9-го класів. Сьогодні школярі спробували перенестись уявою на 38 років назад. Говорили про подію, що сколихнула весь світ 26 квітня 1986 року – аварію на Чорнобильській атомній електростанції. За всю історію ядерної енергетики - це найбільша катастрофа, як за кількістю загиблих, так і за економічними збитками. Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то масштаби трагедії були б ще більшими.
Вихованці закладу вшанували хвилиною мовчання тих, хто віддав своє життя під час ліквідації катастрофи. Також учні початкових класів зробили порівняльний аналіз Чорнобиля у минулому і теперішньому часі за допомогою кругів Вена, де дійшли спільного висновку, що екологія значно погіршена після цієї аварії . Старшокласники теж поділилися своїми думками, які асоціації викликає у них слово "Чорнобиль". Всі присутні також мали змогу здійснити віртуальну екскурсію в український національний музей "Чорнобиль".
Нехай чорнобильські дзвони озвуться в наших душах жалем, милосердям та співчуттям, адже саме ця подія дає нам усвідомити, що щастя - це трава, в яку можна лягти, не боячись радіації, це тепла річка, в якій можна скупатися, це усміхнені дитячі обличчя.
Пам'ятаймо!