День вишиванки

Вишивала мама синіми ниткам, -
зацвіліволошки буйно між житами.
Узяламатусячервоненьку нитку, -
запалали маки у пшеницівлітку.
Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стали квітиУкраїни:
маки та волошки, мальвибіляхати.
Частку для дитиниВишиваламати.
Шила-вишивалахрестикизелені, -
зашумілолистянавербі й калині.
Золотилосясонце у розлогійкроні.
Вишиваначастка, наче по долоні.

17 травня у Дністрівському НВК відбулося урочисте святкування Дня вишиванки. Усі вихованці дошкільного підрозділу , учні , педагоги та працівники закладу були одягнені в українську вишиванку. На території НВК звучали українські пісні та вірші про вишиванку. Під час уроків було проведено українознавчі хвилинки з метою ознайомити учнів з традиціями та звичаями українців.
Вишиванням споконвіку займалися жінки. Цей вид рукоділля відтворює душу і характер жінки, бо у вишивку вона вкладає свої почуття та мрії, щоб принести радість собі та людям.
Майжекожна область, коженрегіон, часто і окремі села, відматері до дочки передавали своївізерунки. Тому за кольором , орнаментом вишивкизавждиможнавизначитимісцеїївиготовлення.Здебільшого в Україні переважаливишивкичервоними та чорними нитками. Вишиваннямзаймалисякожнувільнухвилину, на вечорницях і вдосвітках, довгимиосінньо-зимовимивечорами.
Тож i не уявляємо ми доброїбатькiвськоїхати без прикрас: вишиванок i рушникiв - витворiв народного мистецтва. Саме з батькiвськоїхатипочинаєтьсяпiзнаннясвiту.Яким затишком, теплом, спокоємвiєвiдвишитих рушникiв! Адже в кожномудомi зараз є вишиванка, вишиваний рушник.